Четвер, 19 листопада 2026
Політика

Декларація "про мир": що Путін виграв для себе в Китаї

Декларація "про мир": що Путін виграв для себе в Китаї

Після зустрічі у Шеньчжені Сі, Трамп і Путін підписали "Декларацію на шляху до миру". України в ній немає. Зате є пункт про те, що Міжнародний кримінальний суд (МКС) "та подібні органи" не повинні зловживати юрисдикцією, а посадовці держав мають імунітет.

При цьому, ордер МКС є лише в одного з трьох підписантів.

Ще до саміту АТЕС і зустрічі цих трьох було зрозуміло, що Путіну потрібен у спільному тексті один рядок про Україну. А якщо цього рядка не буде, то він зʼїздив, його приймали, і про це російські пропагандисти зробили багато фото.

Врешті, сталося друге. Адже у спільній декларації лише чотири пункти: реформа ООН, більше нафтопродуктів на ринку, ядерний діалог і правосуддя. Тобто, ні війни, ні перемирʼя, ні "архітектури безпеки в Європі".

Сі не дав привʼязати Китай до чужої війни, Трамп не підписався під російським баченням врегулювання.

Однак Путін, на жаль, вивіз з Китаю більше, ніж фото.

Формула третього пункту у "Декларації на шляху до миру" має родовід. "Згоду держави" та "імунітет посадовців" Пекін і Москва вписують у свої двосторонні документи з 2016 року. У 2025-му вони пообіцяли захищати посадовців одне одного від чужої юрисдикції. Тепер під цією історією стоїть третій підпис - американський.

Для Трампа це - продовження давньої війни з МКС: його адміністрація вже запроваджувала санкції проти суду, а на відкритті зустрічі з Сі та Путіним він назвав МКС "глобалістською організацією-ізгоєм".

Для Путіна це інше. Він отримав спільний текст трьох ядерних держав, з якого випливає, що його ордер – зловживання.

Юридично декларація, звісно, нічого не змінює. Ордер вона не скасовує, Римського статуту не переписує, а США і Китай учасниками статуту не є. І "згода держави" в цій справі насправді працює проти Москви. Адже Україна свою згоду дала: вона повноправний учасник МКС, а злочини РФ скоєно на її території.

Але небезпека зачаїлась у двох словах: "подібні органи". Річ у тім, що під них легко підвести Спецтрибунал щодо злочину агресії. Зараз створення Спецтрибуналу для РФ – робота України разом із Радою Європи.

Але, коли дійде до відповідальності за агресію, Москва посилатиметься вже не на власну думку, а на позицію трьох постійних членів Радбезу ООН…

Стосовно самої війни Путін після зустрічі сказав журналістам те саме, що й раніше: війну почав "київський режим", Україна і Європа до компромісів не готові.

Про що майже 40 хвилин говорили про Україну наодинці з Трампом? Поки знають лише вони двоє. Віткофф і Кушнер полетіли з Китаю до Берліна, щоб переказати це Зеленському і європейцям на Коаліції охочих. Проте вже зараз зрозуміло: за Україну в Шеньчжені не домовилися. І це добре. За відповідальність домовилися. І це погано. Тому Спецтрибунал треба запустити раніше, ніж "подібні органи" стануть звичним рядком у чужих деклараціях.

Ігор Петренко, політолог, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням

Джерело: УНІАН

Можливо, ви пропустили

Можливо, ви пропустили