Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм, - The Times

У фотографічній колекції президента Китаю Сі Цзіньпіна є один сувенір, який Іран рідко дарує навіть світовим лідерам, а тим більше лідерам "сатанинського Заходу", повідомляє The Times.

Видання зазначає, що на офіційній фотографії 2016 року верховний керівник найбільшої офіційно атеїстичної держави світу Сі Цзіньпін радісно посміхається аятолі Алі Хаменеї, верховному лідеру Ісламської Республіки.

В статті додається, що тільки найближчі союзники мали право на зустріч з Хаменеї. Тому не дивно, що Цзіньпін висловив співчуття.

"Напад і вбивство верховного лідера Ірану є грубим порушенням суверенітету та безпеки Ірану. Китай рішуче виступає проти цього і засуджує це", - вказано в заяві міністерства закордонних справ Китаю.

На думку видання, Китай повністю усвідомлює здатність Америки застосовувати силу. Проте, коли вона це робить, апарат Комуністичної партії все одно вдає здивування.

Як вказується в публікації, перша реакція Китаю на останній приклад американської політики "шоку і трепету", після нанесення ударів, але до підтвердження смерті верховного лідера, була "глибока стурбованість".

Відомий коментатор Зічен Ван з Центру Китаю та глобалізації в Пекіні висловив думку, що це було так, ніби обурення партії було сформульовано в Брюсселі.

"Суверенітет, безпека та територіальна цілісність Ірану повинні поважатися", - вказувалося в першій заяві, хоча це явно не було так.

Видання припускає, що якщо Іран очікував, що Китай, найбільший покупець його нафти і давній дипломатичний союзник, вживе рішучих заходів на його користь, то він був розчарований.

По-перше, Китай не може зробити багато чого, крім військового втручання, але на нього країна не має ні бажання, ні засобів, враховуючи віддаленість від своїх берегів.

"Це яскраво нагадує про перевагу США над Китаєм у сфері жорсткої сили", - йдеться в статті.

Додається, що спроби засудити цю операцію в Організації Об'єднаних Націй є безглуздими, оскільки США мають право вето в Раді Безпеки, як і Росія та Китай.  Вони скористалися своїм правом, щоб запобігти рішучому засудженню колишнього союзника Ірану, Башара аль-Асада з Сирії, перш ніж він був повалений.

"У відповіді на напад на Іран немає ні глибокого шоку, ні сильного засудження", - зауважив в регулярному бюлетені міністр закордонних справ Китаю Ван І.

Видання підкреслює, що вбивство глави держави – яке колись вважалося червоною лінією в міжнародних відносинах – було єдиним актом, що заслуговував на офіційне "засудження".

Примітно, що Китай купує іранську нафту, на яку накладено санкції, із значною знижкою. Водночас, він продовжує налагоджувати тісніші загальні зв'язки з більш поступливими іранськими конкурентами, такими як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, які є давніми союзниками США.

"З часу бомбардування Ірану США та Ізраїлем у червні минулого року Китай зосередився більше на Америці, своєму геополітичному конкуренті, ніж на Ірані, майбутнє якого буде невизначеним як за цього режиму, так і за його наступника", - зазначає видання.

В статті йдеться, що Китай отримує дипломатичну вигоду від того, що світ вважає Америку неконтрольованим тираном. Він лише несе фінансові втрати від ціни на нафту, але перебуває в однаковому становищі з усіма іншими.

"Зрештою, Пекін не вважає зміну режиму в Ірані найгіршим сценарієм. Китай готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, яке з'явиться після ударів, якщо воно захищатиме постачання нафти та надаватиме пріоритет спільним економічним інтересам", - написав цього тижня в журналі Foreign Affairs Юн Сун, директор китайської програми в американському аналітичному центрі Stimson Centre.

Однак, як вважає видання, відносини з Білим домом не підлягають обговоренню, тоді як президент США Дональд Трамп буде на посаді до січня 2029 року. Він має відвідати Пекін наприкінці цього місяця, а Цзіньпін, який вважає, що Китай принаймні вижив і, можливо, перехитрив тарифні війни Трампа, зацікавлений у збереженні рівноваги у відносинах.