Росія та Україна нарощують далекобійні удари, але це не наближає кінець війни, – WSJ

Російський шквал ракет і дронів минулого тижня вразив дитячу лікарню, школу, житлові будинки та склади навколо Києва, вбивши щонайменше 16 осіб. Україна, не маючи перехоплювачів Patriot, не змогла збити жодну з російських балістичних ракет.

Відповідь України цього тижня включала удар дронів, що спричинив масштабну пожежу на одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії, неподалік від Нижнього Новгорода. Тим часом у Тамбовській області згорів склад, що належить гіганту електронної комерції Wildberries. Повітряна війна між Росією та Україною увійшла в нову фазу, пише The Wall Street Journal.

Маючи у своєму розпорядженні розширені арсенали повітряних засобів і недостатню ППО, обидві сторони завдають одна одній ударів у жорсткому, безжальному протистоянні, яке спричиняє дедалі ширшу смугу руйнувань і зростаючу кількість жертв серед мирного населення, зазначають журналісти.

Москва робить ставку на те, що зможе зламати волю цивільного населення України, домігшись прориву, який вислизав від її армії на сході України. Київ же намагається зробити російське вторгнення нестійким, підриваючи галузі, на яких тримається економіка Росії.

Однак жодна зі сторін, схоже, не близька до того, щоб зламатися, йдеться в матеріалі. Війна стає дедалі більш безжальною та руйнівною, але не наближається до завершення.

Кремлівський диктатор Володимир Путін пригрозив розширити перелік цілей в Україні у відповідь на удари Києва по нафтовій галузі РФ. "Київський режим взявся нашкодити нашій економіці. Що він зробив? Він сам відкрив цю скриньку Пандори", – заявив він минулого тижня.

Російська стратегія болю

У далекобійних повітряних кампаніях Росії та України використовуються дрони та ракети, але їхні стратегії відрізняються. Росія розпочала систематичну кампанію проти енергетичної інфраструктури України восени 2022 року, коли її вторгнення загальмувалося, а армія зазнала низки невдач. Москва переключилася на те, щоб занурювати українські міста в холод і темряву в міру наближення зими.

Чотири зими поспіль це не спрацювало. Українцям вдавалося захищати, ремонтувати або замінювати достатню частину систем опалення та електропостачання, щоб міста продовжували функціонувати. Але з кожним роком накопичені збитки енергосистеми України зростали.

Нестача перехоплювачів Patriot – яких у всьому світі бракує з часу війни США з Іраном – псує настрій у Києві. Далекобійні удари Росії цього літа забрали життя сотень українських цивільних осіб, при цьому значну частину жертв спричинили балістичні ракети "Іскандер-М".

Багато мешканців Києва побоюються, що Росія спробує знищити систему водопостачання та каналізації міста, оскільки Москва шукає нові способи створити гуманітарну кризу. Дехто в Києві обговорює, чи варто тимчасово переїхати за місто, якщо умови в столиці цієї зими стануть надто важкими. Мало хто вірить, що Росія здобуде перемогу таким шляхом, пишуть ЗМІ.

"Теорія полягає в тому, що біль плюс виснаження породжують політичну капітуляцію", – заявив віденський військовий аналітик і голова Gady Consulting Франц-Штефан Гаді. Але досвід 2022 року, "а до цього – століття стратегічних бомбардувань", свідчить, що постійні повітряні атаки загартовують суспільства, а не ламають їх, і ніщо в українських даних не вказує на протилежне", – додав він.

Зокрема, опитування показують, що українська громадськість останніми місяцями стала більш категорично противитися територіальним поступкам Москві.

Полювання на пускові установки ракет

Російські удари не змогли зупинити стрімке зростання українського сектору оборонних технологій, який тепер випускає мільйони дронів на рік на децентралізованих і добре укритих об’єктах. Отримуючи від західних союзників лише невелику кількість перехоплювачів Patriot, Україна працює над іншими способами зриву російських ракетних залпів.

Українські дрони знищують засоби ППО в сусідніх регіонах півдня Росії, потенційно прокладаючи шлях для більш масштабних зусиль з полювання на російські ракетні пускові установки – включаючи відносно короткодальні "Іскандер-М".

"Якщо повітряний простір заповнений дронами, це може змусити пускові установки ховатися або відсуватися далі назад, – зазначив військовий аналітик, який працює в Києві, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики у Філадельфії Роб Лі. – Це не стовідсоткове рішення, але воно може ускладнити життя Росії".

Балістичні ракети – не єдина загроза, зазначив Лі. Росія нарощує свій арсенал реактивних дронів, таких як "Герань-5", створений на базі іранського Shahed, та відносно недорогу крилату ракету "Бандероль". Обидва ці засоби дешевші за звичайні ракети, що дозволяє налагодити масштабне виробництво, і можуть ще сильніше розтягнути українську ППО, зазначив він.

Цар непохитний

Далекобійні можливості України різко зросли за останній рік. Її кампанія глибоких ударів розширилася від нафтопереробних заводів, інфраструктури експорту енергоносіїв та заводів з виробництва ракетних компонентів до чорноморського судноплавства та складів найбільших російських мереж електронної комерції – Wildberries та Ozon.

Заявлені цілі Києва – вразити військові ланцюги постачання, відрізати експортні доходи, що фінансують військову машину Москви, та спричинити дедалі більші економічні збої, які зроблять війну видимою для населення Росії.

Проте більшість спостерігачів за Росією сумніваються, що невдоволення серед населення країни чи її ділової еліти спонукає Путіна погодитися на припинення вогню. Він робить ставку на те, що зможе придушити інакодумство і що економіка зможе витримувати біль довше, ніж Україна.

"Наслідки кампанії дальнобійних ударів для російського суспільства та російської економіки мають стати набагато гіршими, щоб це хоч трохи наблизилося до зміни розрахунків Путіна", – заявила Ханна Нотте, експертка з питань Росії в Центрі досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

Хоча кілька російських аналітиків нещодавно заявили, що Москва не може досягти своїх військових цілей в Україні, "на них менше впливали наслідки кампанії дальнобійних ударів, а більше турбувала відсутність просування на фронті", – зазначила Нотте.

Вирішальною змінною у війні залишається військова чисельність, додав Гаді, зокрема те, чи розпочне Путін великомасштабну мобілізацію в найближчі місяці, щоб подвоїти свою сухопутну кампанію.

"Удари на великі відстані – це те, що роблять обидві сторони, тому що це єдина сфера, в якій вони все ще можуть діяти, коли наземна війна зайшла в глухий кут, – підсумував він. – Вона ставатиме дедалі руйнівнішою, не будучи вирішальною".

Інші новини про війну в Україні

Раніше УНІАН повідомляв, що Путін збирається посилити удари по Україні через провал переговорів. Зокрема, це стосується посилення ударів балістичними ракетами по Києву, зокрема по центру столиці, а також по об’єктах інфраструктури в інших українських містах.

Крім того, ми також повідомляли, що окупований Донецьк зазнав атаки. Моніторингові канали пишуть про влучання в різних районах Донецька. Найбільше ударів, згідно з їхніми даними, припало на район "Донецьк-Сіті".